Народна Партія

Черкаська обласна організація

Славний лицар національного духу

27 лютого, 2019 року

Помітне місце серед справжніх лицарів націо¬нального духу й подвижників державотворення доби Української революції 1917 – 1921 років належить Андрієві Миколайовичу Вовку - відомому військовому діячу, генералу УНР, уродженцю села Деньги на Золотоніщині.

Андрій Вовк народжений 15 жовтня 1882 року. Його батьки були простими селянами, котрі втім мали козацьке коріння й належали до «міцних» середняків. Саме тому вони змогли дати синові не лишень ти¬пову для селянських дітей початкову освіту. Андрійко продовжив навчання в повітовому центрі, а потім і зміг реалізувати свою мрію стати професійним військовим. У1900 році він став солдатом розташованого в Черкасах 174-го Роменського полку, а через три роки служби вступив до Чугуївського піхотного юнкерського учили-ща, яке закінчив із персональною відзнакою військового міністра. Свій вишкіл продовжив у Костянтинівському військовому училищі (м. Київ) і після його закінчення в чині під¬поручика розпочав службу в одній із піхотних частин.

А потім були громи Першої світової війни, на фронтах якої молодий офіцер командував ротою, батальйоном, був нагороджений орденом за мужність та вміле керівництво своїм підрозділом на Румунському фронті. Від початку Української революції Андрій Миколайович - у вирі її подій, бере щонайактивнішу участь у формуванні укра¬їнської армії. Сам він очолив український ударний батальйон, згодом - стрілецький полк.

Під час австро-німецької окупації та Гетьманату наш земляк знаходився в опозиції до режиму, був зааре¬штований і провів у в’язниці 8 місяців. Згодом Андрій Вовк став одним із організаторів антигетьманського повстання, сформував окремий корпус, силами якого очистив від промосковських військ Житомир, відзначився в запеклих боях проти денікінців та більшовиків біля Умані, Тального, Христинівки. Від вересня 1919 р. очолив 5-у пішу Селянську дивізію Київської групи Армії УНР. У запеклих боях з переважаючими чисель¬но силами денікінців дивізії вдалося вибити ворога з Монастирища, Бершаді та інших поселень. Андрій Вовк став одним із очільників знаменитого Першого Зимового походу Армії УНР. Від 6 грудня 1919 року до 5 травня 1920 р. у складі групи Юрія Тютюнника його дивізія пройшла з боями понад 2 тисячі км тилами денікінських і більшовицьких військ. За цей подвиг він одним із перших був нагороджений найвищою (і єдиною реальною) нагородою УНР - Залізним Хрестом. Згодом А. Вовк успішно командував бойовими операціями Лівої армійської групи Армії УНР, отримав звання генерал-хорунжого.

 

Прес-служба
Черкаської обласної організації Народної Партії